Сортування та оцінка якості сировини. Ч.3
Хутряну сировину комплектують у партії по видам тварин, способу корсервування, розміром ,кольору і стану волосяного покриву та за іншими ознаками. Ціна шкурок різного розміру змінюється у широких межах. При сортуванні на три розміри, ціну крупних шкурок приймають за 100%, середніх-75%, дрібних- 50%. При сортуванні на 5 розмірів – 100%, 80%, 60%, 40%, 10%.
При врахуванні сортності хутряної сировини здійснюють “перерахунок на головку“. “Головка“ – бездефектна шкурка крупного розміру. Поділ на сорти здійснюють за станом волосяного покриву. Кожний вид хутряної сировини сортують на різну кількість сортів.
Зимові види хутряної сировини поділяють на чотири сорти:
I сорт – шкурки тварин, заготовленні взимку (ціна 100%);
II сорт – шкурки тварин заготовлені на початку зими або у кінці осені (ціна 75%);
III сорт – шкурки тварин заготовлені восени (ціна 50%);
IV сорт– шкурки тварин заготовлені влітку або на початку осені(ціна 25%).
Крім органолептичної оцінки якість сировини шкуряного, хутряного та овчинно-шубного виробництва оцінюють мікробіологічними, гістологічними та хімічними дослідженнями.
Мікробіологічні дослідження кількісно та якісно вивчають мікроби, що знаходяться у сировини. Вони полягають у визначенні кількості та видів мікробів на різних ділянках шкури та їх впливі на властивості шкіряної тканини та зовнішній вигляд сировини. Результат досліджень оцінюють загальним балом, який складається з таких елементів:
- ступінь і глибина проникання мікробів у шкуру;
- стан елементів тканин шкури;
- зовнішній стан шкури (вид, запах, колір тощо).
Максимальний ступінь псування по кожному елементу оцінюється у 5 балів.
Гістологічні дослідження визначають зміни окремих елементів тканин шкури і відхилення від норм. Результат досліджень оцінюють загальним балом, який складається з таких елементів:
- ступінь і глибина проникнення мікробів у тканини шкури;
- стан елементів тканин шкури.
Краще і повніше якість сировини характеризує метод гістомікробіологічного контролю.
Хімічні дослідження проводять шляхом певних реакцій, що відповідають змінам стану шкури та кількісно визначають склад шкури і консервуючих речовин. Кількісні складові: вологість, вміст білкових і жироподібних речовин, зольність, кількість шерсті, вміст соди та хлористого натрію.
Ці методи досліджень безперервно і активно розвиваються.
